Президент України В.Ющенко
на фестивалі “Лемківська Ватра” в Ждині, Польща
20-22 липня 2007 р.

До 1956р. лемки, як і інші українці в Польщі, не мали національних прав. Українська культурна та освітянська діяльність зосереджувалася навколо Українського Суспільно-культурного Товариства. У 1957р. тижневик Товариства «Наше Слово» почали випускати з додатком «Лемківське Слово», а у 1959р. при Товаристві був заснований окремий осередок з розвитку лемківської культури. Лише невеликій кількості лемків дозволили повернутися на батьківщину – до 1957-1958рр. лише близько 4 000 з 30 000-40 000 лемків у Польщі. Вони розпорошені по територіях поблизу Горлиць та Сянока і складають більшість лише у декількох селах. Процес переселення назад призупинено, хоча великі території Лемківщини залишаються незаселеними; у повіті Ліско, наприклад, густота населення складає 25 осіб на квадратний кілометр, в той час як у 1939р. вона була 70. Школи, в яких викладається українська мова, є на Лемківщині винятками. Донедавна лемки не мали своїх священиків; вони часто піддавалися і піддаються більшій дискримінації, аніж перед Другою Світовою Війною.

Лемків, які переїхали до України, поселяли переважно в колишніх польських селах в Тернопільській та Львівській областях. Деякі також проживають на Донбасі. В Україні, як і в Польщі, вони намагаються зберегти свій фольклор, особливо народні пісні та танці. Але молоде покоління втрачає самобутні риси. Деякі українські пам’ятки збережено в польських музеях в Сяноці, Новому Сончі, Жешуві та Перемишлі, а також у Львові. Однак більшість з них було зруйновано, або ж, не маючи сприяння зі сторони уряду щодо збереження та захисту, продовжують занепадати. Представники «Солідарності» критикували польську владу за переселення лемків, але більшість поляків вважають лемків частиною польської, а не української, нації.

Лемки – це окрема етнічна група української нації. Їх діалекти, духовна та матеріальна культура зберегли унікальні архаїчні риси, втрачені іншими етнічними групами українців. Вони також увібрали деякі словацькі та польські елементи, особливо мовні. Більш ніж будь-яка інша українська етнічна група, лемки прив’язані до своєї батьківщини, традицій та релігії, і є невразливими до зовнішніх впливів. Вони більше єднаються, аніж інші групи, навіть коли перебувають поза межами своєї батьківщини.

www.sfulo.com

(Джерело: Енциклопедія України)