D.Doboshynsky “Lemko Church”
Courtesy of Radio “Voskresinnia”

Лемківщина є батьківщиною багатьох українських активістів та інтелектуалів, невеликій кількості з яких вдалося там знайти роботу. Більшість з них походили з родин духовенства. Багато релігійних лідерів, включаючи Йосифа Сембратовича, Сильвестра Сембратовича, Тому Полянського, Юліана Пелеша та Йосафата Коциловського, а також таких вчених як преп. Йосиф Делкевич та преп. Тит Мишковський, походили з цього регіону. Письменники лемківського походження, які писали про Лемківщину, – це преп. Володимир Хиляк, Богдан Ігор Антонич, Іван Филипчак, Юліян Тарнович, Григорій Гануляк та Іван Русенко. Композитор Михайло Вербицький, співаки Модест Менцинський та сестри Байко також лемківського походження. Сучасні митці, у роботах яких відображена духовна спадщина лемків, – це Михайло Черешньовський, Василь та Іван Одрехівські, Григорій Пецух та Никифор.

Наукові дослідження Лемківщини досягли апогею в 1920-1930-х рр. В основному вони стосувалися лемківських діалектів (Іван Верхратський, Іван Зілинський, Іван Панкевич, Йосип Шемлей та Здіслав Штібер) та етнографії (Володимир Гнатюк, Філарет Колесса, І.Фальківський та Роман Рейнфусс). Існує лише декілька робіт з історії Лемківщини (Мирон Кордуба, Микола Андрусяк) та кілька праць з новітньої історії (І.Филипчак, Ю.Тарнович, Ф.Коковський та В.Бучацький).

(Джерело: Енциклопедія України)